ХЕМІНГУЕЙ Ернест – Сніги Кіліманджаро
– Боронь Боже,- сказав він.- Я все життя тільки те й робив. … Я ж бо справді кохаю тебе. … Саме ж бо в ту мить смерть підійшла й поклала голову в ногах ліжка, і він почув її віддих. … …все насувалася на нього, стискала йому груди, і, коли вона там обсілася і він не міг уже ні ворухнутись, ані вимовити слова, він почув, як жінка сказала: –