Ніщо не наше, усебоже. Нате жусе, – Як жеусе староста розказав і прийшлося батькові одвітне слово казати, вона так і припала до дверей і слуха. Бог тебе, мій синочку, сиротиночко, удовець без вінця, благословить і матір його божа на усе добреє, тільки не покидай нас!… –
– каже, усе-таки за вікном, голос.- Наш брат не у всякі двері й сунься. Ну, тепер жерозкажиусе по ряду, Петрусю, щоб ми знали, як отеє тебе бог спас од смерті. На півгодини ходи; да туди жусе їхати лугом да левадами, що й незчуєшся, як вода заблищить і зашумить під горою.
Через його ж, через Зінька ж, усе сталося. Усе літо він жив на пасіці, мало коли й навідуючись додому. Таж у вас усе справи… Вони ж із їм усе заводилися… — Спершу — ні, а тоді вже, як усе село знало, то не інак, що й він довідався… — казав дід, усежалуючи її.— Як виплачешся, то воно полегшає.
Чи не йшов він усеж отим косогором, що біліє при місяці отам далі? Старі й недужі, які остерігалися холоду і яких досі тримала при житті сама надія на те, що сніг усеж таки колись розтане, нарешті з полегкістю відітхнули. І Там – Поголоска живе; її дім – на вершині найвищій… І Навстіжусе там і вдень і вночі.
“Хто жусе-таки ці більшовики, що так надійно утвердилися в Росії? За обідом того дня всі були, повірте мені, дужезбуджені, але Поттер усеж наполіг на своєму. Я хотів запитати, скільки жусе це коштує, але продавець не звертав на мене уваги. Чорт, що ж там усе-таки було?
Усеж минулося! Видно, вона дуже скучала за Одесою – вона прожила там усежиття. Це жусе-таки приємно – бути благородними. А дідусь добре розумівся на жіночих достоїнствах, позаяк усежиття був наладчиком швацьких машин на швейній фабриці. Треба, щоб довго муляло – може, й усежиття!
То що жусе-таки з Гібаряном? – Ти жусе знаєш,- відповів Снаут зовсім іншим тоном. Я вдав, що не розумію, хоча розумів уседуже добре. Виходить, уседуже просто – посадовив, запустив на орбіту – і по всьому?! – Я знизивсь як тільки можна було, щоб усе ретельно роздивитися. Може, може, відтепер усе буде краще й краще… –
А вони ж, мабуть, усевже обміркували собі, все так соромливо, дбайливо, з боязьким захватом розклали в себе в душі. З ним усеж таки веселіще. Я жусе-одно не буду підтримувати цього дурного знайомства. А цікаво було б усеж таки довідатись, що вона тепер і як. — Але ж він усеж таки хотів убити її, Якове?