Результати пошуку слова: Усміхнений

Усміхнений, як завжди у бездоганно випрасуваному костюмі, у невиразного кольору краватці, з червоним значком Леніна на лацкані, він правою рукою вітався, а лівою раз-по-раз прилизував майже зовсім лису голову. стелиться, струмиться єлейно усміхнений зубатий голос Подолюка.

Що ж, деспотизм часто буває усміхнений. Вассеркампф зробив те, що на його місці зробив би кожен: довідався, чи живий ще Ніколич, дізнався про його адресу і неждано став перед подружжям Ніколичів у Тітограді власною персоною, ввічливий,усміхнений.

Засмаглий, з вигорілим волоссям і облупленим носом, він був усміхнений і зовсім не боязкий. pic_42.jpg] Івасик Тимченко, головатий, крутолобий, неусміхнений, жив удвох із мамою. усміхнений» камінь. Посередині дірка, мов усміхнений ротик.

Це ж господар становища, працедавець, він спокійний, усміхнений і жорстокий. За п’ять хвилин до Нового року виступив президент, урочистий, усміхнений, на тлі державного прапора, підняв до всіх келих шампанського, побажав народові щастя, добробуту й процвітання. Його так і назвали: «Усміхнений терорист».

Геральт, все ще усміхнений, не відповідав. Справді, на гравюрі фігурував метальник кульок, рогатий, волохатий, хвостатий і злісно усміхнений. Горицвіт, усе ще придуркувато усміхнений, тихо застогнав.

І татко визирас з висоти паровозного віконця, зморений, але усміхнений, подає донечці знак вітання: бачиш, усе гаразд, профіль путі відомий, під усіма семафорами пройдено і додому прибув секунда в секунду!.. — Згодься, той усміхнений чародій, що перед нами виблискував у бджоляній кольчузі, то ще не весь був Роман.

Йончі усміхнений, веселий, витягненою правою рукою несе дерев’яний піднос з хлібом, а ліктем лівої, до половини обрізаної, і звисаючим рукавом махає мені й кілька разів повторює: "Давай, давай!" Влаштувався в зоні у бригаді господарчої обслуги днювальним секції.

Знову той самий вестибюль з фотознімками, усміхнений портьє, тихий ліфт. Вони сіли у старенькі вицвілі фотелі, й комісар – огрядний чолов’яга з простацьким обличчям, завжди усміхнений – почав викладати їм суть справи.

Одного дня він зійшов у Массауа з поштового пароплава, кремезний, спокійний, усміхнений, у руці тримав велику зелену парасольку від сонця, на голові мав червону феску, на очах – сині окуляри, а на плечах – довгий білий халат.