ПАШЕК Мирко – Ловці перлів Posted on by / 0 Comment Проте це не збентежило усміхненого Бабелона. … Як уже мовилося, корабель привіз багато ель-кхату, але частину його нахуда потай продав усміхненому панові Бабелону.
Олесь Гончар – Твоя зоря Posted on by / 0 Comment Скільки тжх мадонн, кожна з дитям, але — жодного серед них усміхненого… … усміхнено покосилась на неї Заболотна.
Тимофій Гаврилів – ВИЙДИ І ВІЗЬМИ Posted on by / 0 Comment На сторінках газет колись крихітне і непомітне сонце поставало у вигляді велетенського обличчя — усміхненого, розгубленого, набурмосеного, з ретельно прилизаною чи розкошланою чуприною.
Олесь Гончар – ЛЮДИНА І ЗБРОЯ Posted on by / 0 Comment Комісар знов усміхнувся, чи то, може, глибокі, давно залеглі складки на його обличчі надавали йому привітного, усміхненого виразу. … Тільки тепер Колосовський помітив осторонь політрука Панюшкіна, як завжди, усміхненого, і біля нього збитих тісною групою кількох незнайомих бійців.
Германа Гессе – Гра в бісер Posted on by / 0 Comment І ось друг і учень старого Магістра пересвідчився, що променистий, чарівний поклик цього усміхненого старечого обличчя, на якому блакитні очі й ніжний рум’янець з роками ставали все ясніші, був не колишній, стільки разів бачений, а ще тепліший, таємничіший, інтенсивніший.
ТАРАСЮК Галина – Покоївка Posted on by / 0 Comment І раптом осіклась, знову помітивши в чорних очах усміхненої Жоржетти холодний сталевий зблиск ненависті.
Наталка СНЯДАНКО – Колекція пристрастей Posted on by / 0 Comment Тато в цей час говорив, жваво, привітно, усміхнено, і, що найгірше, явно звертаючись до мене.
ЄФРЕМОВ Іван – Зоряні кораблі Posted on by / 0 Comment Давидов примружився, мовчки оглянув сонячну далину, а потім подивився на усміхненого старшого помічника: –
ЩЕРБАНЕНКО Джорджо – Шість днів на роздуми Posted on by / 0 Comment Обличчя її було змарніле, і вона нічим не нагадувала тієї веселої усміхненої жінки, яку Джеллін і Метчі бачили минулого разу.
РОДРИГЕС Альберто – КРАХ Posted on by / 0 Comment Він рішуче підійшов до столу, загасив сигару, притиснувши до попільнички, глянув на Аренсібію, на усміхненого експерта і, погоджуючись, махнув рукою: –
