Загребельний Павло Архипович – З погляду вічності Posted on by / 0 Comment І усмішка іноді буває сумна. … Будь-яке вивищення люди супроводжують завжди двозначними усмішками й опущеними поглядами – заздрощі, недовір'я, кпини.
ХВИЛЬОВИЙ МИКОЛА – Мати (1927) Posted on by / 0 Comment І тому Остапові, як і треба було чекати, завжди грала на обличчі весела усмішка, а Андрій ніколи й не посміхався: він завжди дивився на світ суворим поглядом незадоволеної людини.
ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Роксолана Posted on by / 0 Comment Його тонкі уста під довгими вусами непомітно складалися в усмішку, але кому призначалася та усмішка, кого очікувало щастя, вознесення і вознесіння? … Усмішка, як судома, перебігла по пещеному лицю Мустафи.
Євпраксія – Загребельний Павло Posted on by / 0 Comment Вони юрмилися в ложниці нестерпно довго, нахабно зирили, обмінювалися кривими усмішками, масно плямкали, брудно гмикали, топталися по мозаїчній підлозі, а Євпраксії видавалося, ніби топчуться їй по серцю.
Люко Дашвар – Мати все Posted on by / 0 Comment Ліда запросила Стаса додому, нянька Ангеліна напекла веселого печива з помаранчевими усмішками, Платонові дали снодійного і замкнули його кімнату, а мама надягла ланцюжок із діамантовим кулоном — подарунок покійного тата — і вже тільки це було надзвичайно добрим знаком, бо мама ніколи не турбувала діамант всує.
КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло Михайлович – Ціпов’яз Posted on by / 0 Comment І Роман має ідею, ще й гарну ідею, але то таку гарну, що навіть на саму згадку про неї усмішка осяває його обличчя.
Кобилянська Ольга – Людина Posted on by / 0 Comment Холодна, насмішлива усмішка промайнула ледве слідно по її обличчю.
