НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Над Чорним морем Posted on by / 0 Comment – Твоя мачуха й деякі панії дивляться на жіночу вищу просвіту як на якісь нові модні сукні та капелюші незвичайного фасону, –
ЯЧЕЙКІН Юрій – Бiблiйнi пригоди на небi i на землi Posted on by / 0 Comment У раймазi с великий вибiр арф та нiмбiв усiх розмiрiв i фасонiв”. “
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Неоднаковими стежками Posted on by / 0 Comment На підрях, на ріденько покладених через бантини дошках, і справді нарізно лежали усякого фасону липові довбанки з столітніх, а може, з двохсотлітніх розкарякуватих товстющих дерев, неначе корови на стійлі або химерні крокодили та інші якісь невідомі страхіття, нарізно розкидані по підрях.
Загребельний Павло Архипович – З погляду вічності Posted on by / 0 Comment А коли ти квапливо пробігаєш, притираючись до фасаду, то мільйон разів пробіжиш, а коло чого пробіг – зарізати тебе,- не скажеш, не згадаєш.
Олесь Гончар – Циклон Posted on by / 0 Comment Сергій-оператор, закудланий, ніби щойно з сіновалу, неквапом кружляє довкола клубу, обникув, оглядає його то з фасаду, то з причілка.
Германа Гессе – Гра в бісер Posted on by / 0 Comment Але це була тільки офіційна, видима частина його діяльності заклинача дощу й жерця, так би мовити, її фасад; звичайно, коли ввечері після принесення жертви й походу небо скорялося, обрій затягало хмарами, вітер доносив запах вологи і на землю спадали перші краплі, це чудове видовище викликало у всіх захват і піднесення.
Юрiй Яновський – Чотири шаблi Posted on by / 0 Comment Важкi станки втискали його у потрiбнi форми, кругла пилка рiзала потiм на шматки: рейки, кругле, куткове i рiзне “фасонне” залiзо.
Люко Дашвар – Мати все Posted on by / 0 Comment — Трохи ще… Трохи… До чотириповерхового, ще дореволюційного будинку з понівеченими ангелами на фасаді — кроків двадцять.
ФРАНКО Iван Якович – Захар Беркут Posted on by / 0 Comment Всюди через потік пороблені були вигідні з поруччями кладки, а зараз поза кашицями йшли скопані грядки з фасолею й горохом, що вилися вгору по тичинню, з буряками й капустою, а також загони пшениці, що чистими ясно-зеленими пасмугами простягалися далеко поза хати.
Олесь Гончар – ЛЮДИНА І ЗБРОЯ Posted on by / 0 Comment А вона, шейма, ще ж і заставляє, щоб стойма у тачанці, так щоб і правував навстоячки для більшого фасону… —
