ЗАРУДНИЙ Микола Якович – На білому світі

Ці ферми років зо два протримали в президіях нарад і всяких зборів голову Семена Федоровича Коляду. Правда, ходять чутки, що в цьому не останню роль, не без вигоди для себе, відіграв Семен Федорович Коляда, бо дуже хотів знову стати головою. Якщо шановні товариші колгоспники оберуть Семена Федоровича на голову, то не пошкодують.

Тарас Григорович Шевченко – Близнята. Повість

Другого дня вранці, себто у вівторок, вийшла пані Парасковія Тарасівна Сокириха погодувати з власних рук усяку дробину — цісарки, гуси, кури тощо (про голуби мав дбати сам пан сотник Ничипір федорович Сокира). Нарешті зважилася покликати Ничипора Федоровича. каже Ничипір Федорович.

Микола Олійник – Леся

згодилися Михайло Федорович і Ганна Петрівна, втративши найменшу надію укласти гостю відпочивати, — Леся раптом уявила собі, як це Михайло Федорович, пристрасний бібліограф і бібліофіл, вчитується у Франкові слова про неї, і їй стало якось не по собі. …Михайло Федорович Комаров був пристрасним цінителем старовини.

КВІТКА-ОСНОВЬЯНЕНКО Григорий Федорович – Щира любов

Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко Щира Любов Елисавете Николаевне Смирнитской[1] от щирой любови посвящает Основьяненко Що то є любов? Українською мовою вперше надруковано у виданні: Сочинения Григория Федоровича Квитки.

КВИТКА-ОСНОВЬЯНЕНКО Григорий Федорович – Маруся

Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко Маруся Посвящается Анне Григорьевне Квитке [1] Часто мені приходить на думку: чого б то чоловікові так дуже пристращатись на сім світі до чого-небудь, не то щоб до якої вещі, а то хоч би і до наймиліших людей: жінки, діточок, щирих приятелей і других?

Остап ВИШНЯ – Зенітка – Усмішки, фейлетони, гуморески

Доісторичний струмент Юрко Лоза, машиніст врубової машини і комсомолець, русявий і веселий хлопець, коли зустрічав було пенсіонера Івана Федоровича Вернигору, потомственого й почесного вибійника, що «всього тільки» 54 роки пропрацював на шахті, – – одказував Іван Федорович й привітно усміхався.

Тарас Григорович Шевченко – Музика. Повість.

За допомогою послужливого Тараса Федоровича (віолончеліста) ми сяк-так запакували свою мізерію й виїхали з села шляхом на П[рилуку]. — Ви, певно, найблагородніша людина, коли полюбили нашого милого Тараса Федоровича. Тарас Федорович сидів між пустунками Лізою та Натусею, і вони йому, сердешному, не давали підчас обіду спокою.

КАТАЄНКО Кузьма – Живі зустрінуться

Не бійся, Федір Федорович на війну не поскаче. – Мамо рідна, не Федора Федоровича я бачила уві сні. Доки я не переконаюсь, що я не потрібна йому, заміж за Федора Федоровича не піду. – Хотів би подивитись, яку кислу пику скорчить Федір Федорович, коли йому піднесуть гарбуза.

ЧОРНОГУЗ Олег – Претенденти на папаху

Узяв його Стратон Стратонович поспішно, аби раптом через суд не повернулися на свої місця Арій Федорович Нещадим та Варфоломій Чадюк…. Хотів був зателефонувати Айстрі й сказати, що трохи затримається по роботі, але раптом побачив Арія Федоровича Нещадима. – заспівав, аж до землі згинаючись, Арій Федорович