Кобилянська Ольга – Людина
В притикаючім маленькім салоні, котрого двері стояли широко створені, сиділа старенька дама при фортеп’яні, цілком затоплена в Шопені. … Се не першина, що її гонили та слідили, наче яку небезпечну дику звірюку… Наче хвилі, припливали до неї м’які звуки фортеп’яно. … Ірина усіла до фортеп’яну і заграла механічно якийсь там танець.