Skip to content Наградив його жінкою доброю, роботящою, хазяйкою слухняною; і що, було, Наум ні забажа, що ні задума, Настя (так її звали) ночі не поспить, усюди старається, б’ється, достає і вже зробить і достане, чого мужикові хотілось. …
«Та й Олена ж казала, що хазяїн бере його у прийми, та се вже певно, що він любить хазяйську дочку. Отже, пане сотнику, вам і хазяйка: радьтесь із нею, вона всьому голова. …
Де се вони подівались, що повідбігали і хазяйства свого, і діточок манесеньких? …
На полу на подушках лежав кіт муруговатий та усатий, і тільки йому й діла, що їв та спав та коли що було надума, то зараз до своєї хазяйки і озветься: «Няв, няв!», Дім і двір виглядали заможними, аж впадали в око ґрунтовність, статечність, хазяйська, до цвяшка, облаштованість. …
– знову розлютилася хазяйка, – …
Вочевидь, хазяйку приваблювало барвисте й блискуче. …
Зіронько моя, допоможи хазяйці, а я руки помию. …
І хазяйновита, і все при тобі. 