Skip to content
Зброї хватало на всiх, гармати зеленiли де-не-де на площадках, виглядали з теплушок конi – всього, як у доброго хазяїна, вдосталь. …
ти, мабуть, i здохнеш без хазяїна. …
Остюк тебе береже для хазяїна, розумiєш, Сiрий? …
Кiнь обнюхав нового хазяїна i простяг губи, як до свого. …
Ти не голодний, хазяїне?
Так, хазяїне! …
– Так, хазяїне! …
Так, хазяїне. …
– Так, хазяїне! …
Вибач, хазяїне, не можу. …
Якби ж роботи знали туди дорогу… Пауелл випалив запитання й у відповідь дістав тупувате: “Так, хазяїне”. – …
– Так, хазяїне. …
– Хазяїне, – …
– Що, хазяїне? …
– Пробачте, хазяїне, – …
– Я не повинен рухатися без хазяїна, але вам загрожує небезпека.
Його батько хоч і мужик, і мужик сірий, репаний, але купив сто двадцять, чи що, десятин землі… І купить ще більше, бо має гроші, і з його хазяїн на всю губу; а це все не жарти… Та й, сказати по правді, нам і батько непотрібний, а потрібний його син, – …
Артемія хазяїн. …
– сміявся з ґанку хазяїн.