РУСТАВЕЛІ Шота – Витязь у тигровій шкурі
Хай нелюбу зневажає, та навіщо глумом губить? … Тінатін – її наймення хай відоме буде всім! … Хай дочка, ясніша сонця, царствує над всім навкруг!» Відрекли вазіри: «Царю! … як до неї підійшов, Та вона лише ридала, спалахнувши горем знов, Не могла сказати й слова, бо відчай її зборов І, струмком ллючись по лицях, їй текла на груди кров.