МИРНИЙ Панас – Повiя
Вiн тiльки тим i жив, що шукав випадку, як би Прiсьцi вiддячити, як би запопасти її так, щоб вона вже не вирвалась з його лапок. … Хапалися, мов не Знать куди поспiшали… Ось i спiдниця обхопила круглий i низький стан, урiзаючись у боки червоною крайкою. … – Не хапайся так, Христино, – … Вона лапнулась за спину-хлюща хлющею!