Хлоп’я

хлоп’я́ – іменник середнього роду, істота відмінок однина множина називний хлоп’я́ хлоп’я́та родовий хлоп’я́ти хлоп’я́т давальний хлоп’я́ті хлоп’я́там знахідний хлоп’я́ хлоп’я́т орудний хлоп’я́м хлоп’я́тами місцевий на/у хлоп’я́ті на/у хлоп’я́тах кличний хлоп’я́ хлоп’я́та

Хлоп’ятко

хлоп’я́тко – іменник середнього роду, істота відмінок однина множина називний хлоп’я́тко хлоп’я́тка родовий хлоп’я́тка хлоп’я́ток давальний хлоп’я́ткові, хлоп’я́тку хлоп’я́ткам знахідний хлоп’я́тко хлоп’я́ток орудний хлоп’я́тком хлоп’я́тками місцевий на/у хлоп’я́ткові, хлоп’я́тку на/у хлоп’я́тках кличний хлоп’я́тку хлоп’я́тка

Хлоп’яточко

хлоп’я́точкам знахідний хлоп’я́точко хлоп’я́точок орудний хлоп’я́точком хлоп’я́точками місцевий на/у хлоп’я́точкові, хлоп’я́точку на/у хлоп’я́точках кличний хлоп’я́точку хлоп’я́точка

Хлоп’яцтво

хлоп’я́цтво – іменник середнього роду відмінок однина множина називний хлоп’я́цтво родовий хлоп’я́цтва давальний хлоп’я́цтву знахідний хлоп’я́цтво орудний хлоп’я́цтвом місцевий на/у хлоп’я́цтві кличний хлоп’я́цтво*