Результати пошуку слова: Хліб

19 У поті свойого лиця ти їстимеш хліб, аж поки не вернешся в землю, бо з неї ти взятий. 18 А Мелхиседек, цар Салиму, виніс хліб та вино. 5 І хай хліба шматок принесу я, а Ви підкріпіть серце Ваше. 14 І встав рано Авраам, і взяв хліба й бурдюка води, і дав до А?ари на плече її, також дитину, та й послав її.

– як не гроші, так хліб. – І хліба? – І хліба теж – ні. Хліб правити – останній. 2 Хлібороби, сполохом зібрані в сільраду недільного дня, слухають промовця, як ніколи в селі Кленоточі. Береться до твердих справ: індустрії, підкуркульства, саботажу, хлібоздачі і в кінці – « –  Взяти хліб з мертвих – весь!

Недаром в таку годину – аби неділя або яке свято – хлібороби виходять на поле хліба обдивлятись! «Оже, тут кращі хліба, ніж під селом, – – А ти чого хліб толочиш? – Хіба се твій хліб? І одежа й хліб жидівський, і плата добра, та й од проїжджих перепада. Обмінили хліб, а в неділю й весілля заграли.

Творець земних урожаїв, покровитель хліборобства. Константан Порфірородний у своїх записах зазначав, що руси в час походу на Царгород приносили в жертву під великим дубом птахів, хліб і м’ясо. Він винайшов плуг і жорна, навчив людей молоти зерно й пекти хліб. Юрій — покровитель хліборобства.

І по-новому перемежовувалися у них споконвічні сподівання і турботи, що живуть поруч у серці бідняка, який за вік хліба не наївся. І через якийсь проміжок часу Тимофій згадує слова Мірошниченка: «Селяни одного російського села прийшли до Леніна в гості, принесли йому в подарунок свій хліб.

Все їй не було часу, все вона вививалась і в жіночій, і в чоловічій роботі, вививалась, як у танці, бо хто ж, як не свої руки, принесуть у її сирітство і щматок хліба, і сорочку білу, і такі чоботята, якими можна лихо топтати, в яких можна й на люди вийти. — Хліба ж святого візьми на дорогу.

Він підбирає три крихітки хліба, кладе на тарілку, бере газету й іде собі до другого вікна. От пан Рінкель заробляє в поті чола свій хліб: бере хабар од клієнта противної сторони. — Сонячний хліб! Зелені очі широко дивляться то на «хліб», то на сяйне, зчервоніле, мокре від поту лице з навислими на чоло мокрими пасмами.

Хоч ні один з них ніколи не голодував і фізично не працювали, їсти брали собі, скільки хотіли, але за будь-якої нагоди Стрельников любив потягнути в когось якщо не останню пайку хліба, то дещо з домашнього одягу. Батько майже тремтів над сином, як над малою дитиною, готовий був віддати свою останню скибку хліба.

Правда лежала зверху, як хліб на капустяному листі? ні хліба, ні ласки, ні тридцять срібняків. — То як я маю сховатися, втекти, щезнути у тихому закутку, їсти з чистим сумлінням мамин хліб, учити дітей пізнавати письмо, коли ось світ залитий брудною повінню… хліб», « а влада, може, тим хлібом нагодує осиротілих дітей фронтовиків.

хліб1 – іменник чоловічого роду (злаки) відмінок однина множина називний хліб хліба́, хліби́ родовий хлі́ба хлібі́в давальний хлі́бу, хлі́бові хліба́м знахідний хліб хліба́, хліби́ орудний хлі́бом хліба́ми місцевий на/у хлі́бі на/у хліба́х кличний хлі́бе* хліба́*, хліби́*