Skip to content
Ось, приміром, недалеко й ходити, в мого сусіди, в Марка Тихоновича, З діда прадіда будинок мазали жовтою глиною; отож він і був такий, от і ми всі дивилися, бачили й знали, що він жовтий; коли це – диви! …
А що школа стояла від нашого дому близько і я ледачий був ходити, то я ще й зрадів, що не доведеться двічі йти.
ну, а що скажеш про деревних велетнів, про дерева, що вміють ходити? …
– Усі ми полюбляємо ходити потемки, отож давайте пройдемо кілька миль, а там уже й на боковеньку. …
Як усі гобіти, вони вміли, коли треба, ходити зовсім безшумно, так що й гобіт би не почув. …
– За цим зіллям я мусив далеко ходити, –
Адже ж і піп панотець не велить і каже, що гріх смертельний туди ходити. …
Оттак, було, говорить-говорить, то, гляди, одна перестане ходити, далі друга, третя; а далі і зовсім мода перестане, щоб ходити. …
Добре ж я зробила і сама собі дякую, що не звеліла йому до себе ходити».
