Валеріян Підмогильний – НЕВЕЛИЧКА ДРАМА
Ці хлопці так, між наукою, хотять до речі десь там здобути й дівчину. … — L’appetit vient en mangeant… Але вони нас хотять з’їсти, — … На порозі душі в кожного юрмляться почуття, думки, наміри, вони всі хотять зайти, вони б’ються за місце в нашій душі, їх тисячі, мільйони — а ви кажете, нового немає, Марто!..