На уходах – Андрій Чайковський
Тарас і слухати не хотів, що він ще замолодий стояти на варті, і його мусили поставити на чергу. … Хотів забрати його живим, язика добути. … Я б їх хотів побачити… … Одначе Тарасів кінь, як побачив неживого свого товариша, та ще як почув свіжу кров, почав страшно форкати, ставав дуба і не хотів далі йти.