Астрід Ліндгрен – Малий і Карлсон, що живе на даху
Ласкавого, гарного песика, що обнюхав Малого й помахав хвостом, ніби хотів показати, що він залюбки став би його власним собакою. … – О, як би я хотів подивитися на твою хатку! … Він хотів показати мамі, що зовсім не варто побиватися через якусь там книжкову полицю. … Тато не хотів на таке пристати й відразу сказав: –