Квитка-Основ’яненко – Козир-дівка
батько ворчить, та не хоче дати і полтиника. … – Хоч що мені хочете робіте, а не було йому допросу. … – Та я і цілкового не хочу; цур тобі, паняй дальш! … – Ні, вже сього не буде, ваше превосходительство, не хочу і не озьму, – … і малі діти киркатимуть на мене, почувши, що хоч недовго жила у городі, та таку велику суму принесла!