Результати пошуку слова: Хтозна-звідки
ОКОЛІТЕНКО Наталя – Крок вікінга
За вікном падав сніг, густий, лапатий, що хтозна–звідки й взявся в ще теплій листопадовій тиші: здавалося, хтось з того боку повісив на вікно білу запону, аби вберегти від лихого ока самотню людську постать. … За ворітьми роблю кілька кроків, і пщ ноги мені котиться горіх – хтозна–звідки, бо дерева немає й близько.