Результати пошуку слова: Хто
Записки українського самашедшого – Костенко Ліна
і відчуваю, що не нормально, і хтось із нас божевільний, вони чи я. … Вона хоче, щоб хтось її почув, зрозумів, що так далі не можна, — … Ми хто? … їх охороняють від нас, а хто нас охоронить від них? … Друзі мої і знайомі пороз’їжджалися — хто в Америку, хто в Європу. … І хто?! … Нова форма свободи слова — що хто хоче, те й лопоче.
НЕСТАЙКО Всеволод Зиновьевич – Тореадори з Васюкiвки
Хоч i обiцяв вiн, що не чiпатиме, поки не кiнчимо, але хто його зна… Ви б почули, як вiн лаявся, коли витягав льоху! … А старi дiдовi пiдштаники на телевiзiйну антену над клубом, думаєте, хто повiсив? … Хто ж нам дозволить убивати поголiв’я? … Хтозна, може й так. … I нiби велосипедним насосом хтось качнув – то ми зiтхнули.
Григір ТЮТЮННИК – Вир
Вночі пробирався до хатинки, де жила Уляна з байстрям, щипав її за груди так, що капало молоко на сорочку, допитував, хто сплюндрував дім, але вона мовчала. … Ішов собі так, ішов, тільки став на гору бейка-тися, глядь: а світло кудись униз сунеться, сунеться і зовсім щезло, наче його хто собі в кишеню заховав.
ЗАРУДНИЙ Микола Якович – На білому світі
– Хто ти? … То забирайте свого драндулета і газуйте на Штати.- Платон став між дівчиною і чоловічком у френчі.- Хто у вас вимагав хабара, хто? … Хто вона? … Справді, хто він? … І коли приїжджав у село хтось з району чи з області, то й показати було нічого. … Потім знову хтось в районі замислився над долею «Рідного поля» –
Євпраксія – Загребельний Павло
Однаково ж дівчина не мала куди податися, сиділа в глухій своїй лісничівці й ждала, чи проб'ється хто крізь пущу й умкне її в широкий світ. … І хто біля неї, і що попереду? … А хто ж то відає? … Гірше з тим, хто з переляку став невидимим навіть для самих чеберяйчиків. … — барон поглянув на кнехта вже трохи стривожено.— Хто стоїть?
Юрій Горліс-Горський – Холодний Яр
Холодний Яр Юрій Горліс-Горський Коли я впаду… мою кров вип'є рідна земля, щоб виростити з неї траву для коня того, хто стане на моє місце… … Очевидно, важливу роль у вихованні відіграв батько, адже хто як не він, кадровий військовий, благословив сина на здобуття військової освіти, обдарував військовою вдачею.
Ольга Кобилянська – Земля
У дворі навчилася вона й бачила не одно; навчилася кращого ладу і тоншого способу ґаздування, і наслідки того кидалися кожному в очі, хто лише вступав у її гарне обійстя. … Хто дбав би про те, щоб не задовжив її, щоб її в час засівано, щоб із неї в час хліб збирано, кукурудзку щоб у час висапувано, жато?