Результати пошуку слова: Хто
Оксана Забужко – Казка про калинову сопілку
ні зарівняти — ну, та й пощо б, зрештою?… Хай усі бачать, не без гордости міркувала собі мати, і може, за цією то прикметою, як знати, колись і впізнає дівчину той, хто їй на роду написаний, — … по тій стежці ступала Ганнуся, й цілий світ зглядався на її вроду й княжу поставу, а хто ж то там такий притулився ззаду?
ВЛАД Марія Миколаївна – Стрітеннє: Книжка гуцульських звічаїв і вірувань
Сидить, хто сидить, а бідного чоловіка кортить до них добутися. … Як хто хоче шукати грошей, що закопані, то брати би це зілля, засукати у свічку, котру мертвець тримав. … Колись ми з Пушиком Степаном, ще молодими, важили шукати, хто знайде квітку щастя. … А рано на Різдво якби хто привітав його: “Як спав?” –
КАРПЕНКО-КАРИЙ Іван – Cто тисяч
Хто ж тепер, куме, не лупить? … Хіба дав хто, справді? … Хто б тоді так дешево робив гроші? … Та хто його знає що! … Та хто його знає. … Хто найкращий їздок? … Хто хрунтовик? … Хто службу зна, як своїх п'ять пальців? … А хто ж битву виграв? … Я не такий дурень, щоб мене обманили… Я обманю хоч кого, а мене чорта лисого обманить хто.
БЕЛЕНТАЙН Роберт – Кораловий острів
Ніхто не відав напевне, хто був його батько, проте моя люба матінка запевняла, що він служив у флоті і мав звання гардемарина, а його батько був адмірал. … – Природний лимонад Ми посідали на скелі й почали обстежувати, хто що має. … – Але, на мою думку, той, хто не знає нічого, крім книжок, щербатого шеляга не вартий.
ШЕВЧУК Валерій – Птахи з невидимого острова
Від того муру, із мряки, випливла постать озброєної людини; він збагнув, що це хтось із замкової сторожі. … – сказав хтось із глибини дому, і усміх миттю пропав з вуст дівчини. … Великодушний той, хто вміє назвати нещастя щастям і жити в тому. … Острівець, на якому поселяються ті, хто збився з дороги!