Результати пошуку слова: Хто

Хто кого вів? … Хто говорив, а хто мовчав? … Хтось горів світанно, Коліноприклонно: Дай нам, земле, шуму, Шуму — божевілля! … Хто тільки вигадав усі ці медівники, м’ятні, горіхові, тульські, вяземські, ці незабутні ласощі, що й серед ночі навпомацки вгадала б їх за пахощами й смаком!

Щаслив, хто в жизні пути багато сього скарбу вспів здобути! … Хто сіє, той не зараз Збирає плоди, І овоч рве не зараз, Хто сад городить; А той, хто кров’ю власнов Зливає ниву І сіє в ню завчасно Думку правдиву, Чи може він жадати Такого дива, Щоб завтра вже збирати По сівбі жнива?..

ні зарівняти — ну, та й пощо б, зрештою?… Хай усі бачать, не без гордости міркувала собі мати, і може, за цією то прикметою, як знати, колись і впізнає дівчину той, хто їй на роду написаний, — … по тій стежці ступала Ганнуся, й цілий світ зглядався на її вроду й княжу поставу, а хто ж то там такий притулився ззаду?

Хто зна, по-якому вони там говорять, на всіх треба настачити, бо знову ж — ревком. … а хто не встигне — тому на той рік рясту не топтати, на лаві лежати, і ряст у Данилка був дивним тройзіллям, і казав Данилко за всіма, коли хтось трудний одужував, — … сказав хтось, — … «Ось хто візьме зброю, —

Сидить, хто сидить, а бідного чоловіка кортить до них добутися. … Як хто хоче шукати грошей, що закопані, то брати би це зілля, засукати у свічку, котру мертвець тримав. … Колись ми з Пушиком Степаном, ще молодими, важили шукати, хто знайде квітку щастя. … А рано на Різдво якби хто привітав його: “Як спав?” –

Хто ж тепер, куме, не лупить? … Хіба дав хто, справді? … Хто б тоді так дешево робив гроші? … Та хто його знає що! … Та хто його знає. … Хто найкращий їздок? … Хто хрунтовик? … Хто службу зна, як своїх п'ять пальців? … А хто ж битву виграв? … Я не такий дурень, щоб мене обманили… Я обманю хоч кого, а мене чорта лисого обманить хто.

Уважаю за свій обов’язок зложити на цьому місці щиру подяку усім, хто допоміг мені в моїй праці. … Але хто ніколи не пробував ламати кайданів, той рабом у кайданах і зогниє. … Вшанували пам’ять Шевченка краще, ніж хтонебудь дотепер, бо гідно приготувались зустрічати грядучі події.

Ніхто не відав напевне, хто був його батько, проте моя люба матінка запевняла, що він служив у флоті і мав звання гардемарина, а його батько був адмірал. … – Природний лимонад Ми посідали на скелі й почали обстежувати, хто що має. … – Але, на мою думку, той, хто не знає нічого, крім книжок, щербатого шеляга не вартий.

Від того муру, із мряки, випливла постать озброєної людини; він збагнув, що це хтось із замкової сторожі. … – сказав хтось із глибини дому, і усміх миттю пропав з вуст дівчини. … Великодушний той, хто вміє назвати нещастя щастям і жити в тому. … Острівець, на якому поселяються ті, хто збився з дороги!

–  Він найкращий пожилець із усіх, хто у нас мешкав. … – Наша сільська поліція підготована до виконання своїх обов’язків не гірше, ніж чиказька, і ми знайдемо того, хто вбив Шміда. … –  Хто? … Чанц належить до тих, хто завжди намагається бути в курсі останніх досягнень криміналістичної науки.