Результати пошуку слова: Худий

Володимир Сосюра – Третя рота

Posted on by / 0 Comment

А один худий і довгий конторщик ходив на руках і майже діставав до стелі ногами. … Та якийсь страшний дядько, мабуть, хазяїн або його син — худий, високий, чорний і в золотому брилі — наскочив на нас і почав лаятись. … Ой мамо, мамо… Худий і тонкий, він ходив по селу і щось бурмотів про смерть і пожари.

Дмитро Білий – ЗАЛОЖНА ДУША

Posted on by / 0 Comment

Худий Ґаґін давно вже був п’яний, але звичний до царських політесів у Монплезирі, добре тримався на коротких ногах у білих панчохах і голландських туфлях; що ж до пана Горлача, то був він із себе огрядний, в обов’язковому кармазиновому жупані із блакитним черезплічником Андрія Первозванного.

Борис Грінченко – Під тихими вербами

Posted on by / 0 Comment

З себе був нечепурний, худий, з коротко підстриженою русявою борідкою, з великими зморшками на чолі, але з глибокими розумними очима. … Зінько, хоч блідий і худий, та чисто виголений, гарно вдягнений у критий кожух, стояв спокійний та поважний.

СКОРИН Игорь – Хлопці з карного розшуку

Posted on by / 0 Comment

Оцей, худий і довгий, мов жердина, з руками мало не до колін, Только Боровик з медичного, боксер. … Високий, худий і не просто засмаглий, а продублений на вітрі, сонці й морозі. … засміявся худий, якийсь увесь зморщений чоловічок. 

СТРУГАЦКИЙ Аркадий Натанович – Населений острів

Posted on by / 0 Comment

каркає він, і тої ж миті падає синя портьєра, з підвіконня важко сплигує довготелесий худий чолов’яга у білому заплямованому халаті. … Потім один, худий, на когось дуже схожий, поправив на голові каску, вийшов на середину шосе і здійняв руку.

Олесь Гончар – ЛЮДИНА І ЗБРОЯ

Posted on by / 0 Comment

Худий, сутулуватий, він стояв посеред кімнати над рельєфною картою пересічної місцевості, і з його вигляду видно було, що він ще нічого не знає і думає, певне, не про муляжний оцей рельєф, не про війну, що вже вдивляється в тишу аудиторій, а про щось інше, далеке.

Олекса Кобець – Записки полоненого

Posted on by / 0 Comment

Коло мене ввесь час тулиться худий, як скіпка, мій побратим Коваленко; глибоко запалі очі блищать йому гарячково – він на тисячу ладів перебирає можливі способи продертися наперед у черзі, щоби швидше дістатися до кухні, щоби швидше одержати коряк спасенної їжі.

АНДРІЯШИК Роман – Люди зі страху. В облозі

Posted on by / 0 Comment

Двометровий, худий мов скіпка, з оцупкуватими пальцями і прозорими спокійними очима, він пропустив мене вперед, причинив хвіртку, в кузні потягнувся До вікна за люлькою, подав пушку з тютюном. … Тоді з-поміж личаківських гробівців випливав худий, згорблений Покутський, дивився на мене понуро й тупо, ніби вже не володів словами.