Результати пошуку слова: Хуст
КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло – Тіні забутих предків
Витягалось найкраще лудіння (одежа), нові крашениці, писані кептарі, череси і табівки, багато набивані цвяхом, дротяні запаски, черлені хустки шовкові і навіть пишна та білосніжна гугля, яку мати обережно несла на ціпку через плече. … Мішали сиве волосся з вогнем червоних хусток, здоровий рум’янець з жовтим воском зморщених лиць.
ЧОРНОГУЗ Олег – Претенденти на папаху
На ній усе було квітчасте: і хустка, й спідничка, й рукавички, і навіть червоні чобітки з жовтими квіточками. … Потім почала крутити для чогось кінчик квітчастої української хустки, яку тепер чомусь називали японською. … Вона теж повернула свою голівку, обрамлену білою, у великих червоних квітках хусткою, й здивувалась.
Борис Грінченко – Брат на брата
Прапори мають, море голів хвилюється, руки знімаються вгору — махають брилями, білими хустками… … І навкруги з будинків — у вікнах, на ґанках і навіть на покрівлях теж товпляться люди, махають хустками, прапорцями, і могучий голос визволеного народу гремить аж до осяйного, радісного, щасливого неба: —
АНДРУХОВИЧ Юрій – Дванадцять обручів
Віконце відчиняється двічі на добу – о сьомій п’ятнадцять вечора та четвертій нуль три ранку, коли, побрязкуючи либонь так само ще габсбурзько-грабалівськими ключами, з хати на сусідній горі спускається мала сухорлява жіночка в хустині і – на цю пору року – гумаках. … Ну там, стелять хусточку на підлогу й усі з усіма цілуються.
Дмитро Білий – ЗАЛОЖНА ДУША
Оксана лягла на згорнуту баєву юпку і вкрилася великою хустиною, а малому пан Вербовський кинув свою кирею: — … Вербовський примітив гарбу з мерцями, біля якої лежали і самі збирачі рясного врожаю чуми… Він відчув, що голова його паморочиться, схопив хустину, передану донькою, і обмотав духмяну тканину навколо обличчя.