Skip to content …являвся, наче сонне марення; хлопець встигав заскочити назад до хижі, мерщій причиняв за собою двері, брав їх на міцний дубовий засув, а кінь підлітав з того боку, ставав цапа, бив копитами в двері і вже й не іржав, а рикав, мов дикий звір: «Г-ги-ги-ги!» Здавалося, немає на світі сили, яка могла б примирити коня з малим Сивооком. 