Результати пошуку слова: Цвинтар

Михайло СТЕЛЬМАХ – Чотири броди

Posted on by / 0 Comment

Але ж тут її хтось може побачити, і вона підходить до цвинтарної огорожі, відчиняв хвіртку й зупиняється перед старою дзвіницею, наче перед своїми молодими літами. … Це ж цвинтарне яблуко, либонь, у півціни обійдеться. … — Маю тільки вишню на цвинтарі замість матері, — … Останню дорогу матері люди від хати до цвинтаря встелили цвітом.

МИРНИЙ Панас – Хіба ревуть воли, як ясла повні

Posted on by / 0 Comment

Аж душно піщанам… Стоять вони на цвинтарі, гомонять… Коли, трохи згодом, на шляху щось закуріло… зателенькав голосний дзвінок… Серце в кожного на хвилиночку стало, а далі – дужче затіпалось… Попритихали усі; послали очі на шлях… «Тпру-у!» Коні спинились коло брами. … Москалі вистро-їлись недалеко за цвинтарем, на вигоні.

Олесь Гончар – ЛЮДИНА І ЗБРОЯ

Posted on by / 0 Comment

Спартак насторожливо кивнув у бік цвинтаря, так ніби звідти, з його темної гущавини, вже й справді виповзали, підкрадалися до гуртожитку диверсанти. … Зоставшись один, Славик не міг уже очей відвести від тієї темряви, від хащів цвинтарної зелені за парканом, де вони ще вчора з Мар’яною загоряли, разом готуючись до екзаменів.

Рей Бредбері – 451 градус за Фаренгейтом

Posted on by / 0 Comment

Старий простяг руку до завішеної стіни, відсунув завіску – з’явився великий білий екран – і почав крутити диск, набираючи якісь цифри; екран замиготів, ожив; вогні в кімнаті повільно згасли й перед очима виник цвинтар. … Цвинтар лежав перед ними, освітлений літнім полуднем.

БАРКА Василь – Жовтий князь

Posted on by / 0 Comment

Роїлися марева; сама пустка запала в глибочину: з загрозою, тишиною, мертвістю, мов цвинтар. … цвинтар, витягнув із хлівця; потяг до свого порога – там порубав і поколов на цурки. … Скрізь повно обшарпаних і виснажених селян: ніби цвинтар, який ворушиться при сонці.

ШЕВЧУК Валерій – На полі смиреному

Posted on by / 0 Comment

І люди ті, з якими він спинявся перекинутися словом, відчували, певне, те саме: після розмови із ним добра усмішка розквітала на їхніх обличчях»… Тим часом зайшов він на цвинтар, був той порожній та занедбаний. … –  Пішов на цвинтар до своїх рідних. … –  Він з цвинтаря повертався.

Гнат Хоткевич – Довбуш

Posted on by / 0 Comment

Єк єго завтра вінесут на цвинтар і прийде ксьондз та й буде коло гробу, і єк спустят у єму — скажеш ксьондзові, шо прийде до него Олекса. … Піп, переляканий грядущою відплатою, велить зарізати ялівку, готовить щедрий обід, але Олекса обідати не хоче й велить себе вести на цвинтар і показати, де поховано того бідного.