КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло Михайлович – Ціпов’яз
горобець: цвірінь! … цвірінь!.. … Сонце грає промінням, весняний легіт жене по небесній блакиті, як пух, легенькі білі хмаринки, в повітрі бринять мухи, цвірінькають горобці, пахне свіжою ріллею, травицею, фіалками, пахне весною! … Горобці цвірінькали та чубились коло стіжків, де було чимало витрушеного зерна.