КУПЕР Джеймс Фенимор – Звіробій
РОЗДІЛ II Ти покидаєш озерний край, Мисливський курінь над водою; В цей час цвітіння, у розмай Прощаєшся, дочко, зі мною! … Вони – як цвіт деревника, що найсолодше пахне в рідних лісах; юнаки рідного племені кохають цей цвіт у себе на грудях, бо їм любі його пахощі, і найдужче він пахне на своєму рідному галуззі.