Результати пошуку слова: Цитьте

–  Цитьте!  … – Цитьте… я чую чийсь голос, то не собаки, ні… о, ще раз. … –  Та цитьте ви, хоч доки повечеряєм, – … – Про дичину вже цитьте. … Та цитьте, годі вам гавкати!  … –  Цитьте!  … –  Та цитьте ви вже з своєю індіянкою! …  Цитьте, ще встигнемо. … Цитьте, більше ні слова. … –  Цитьте, він дивиться сюди, –

Входила Марійка з дійницею, здіймала цідилок з стіни, і тоненькі струмки молока співали червоним глекам: цить-цитьте, цить-цитьте. … — Цитьте, баби, дайте поговорити з людьми. … — Цитьте ви, сороки! … — Цитьте, бо почує хто з їхньої братії, тоді і не відхрестишся і не відмолишся.

–  Цитьте! … –  Цитьте, цитьте, нехай говорить… Звiсно, не всi пiдписали. … –  Цитьте, – … Цитьте.

 Цитьте! … Цитьте!  … Цитьте! … –  Цитьте! … Цитьте!.Ми не почуємо, як оголосять посадку на наш лiтак!

Цитьте, цитьте, золотко, жилаві курчата – це, далебі, дурниця, не варто й згадувати. … Цитьте! … Цитьте!

Цитьте всі, нехай вона межи нас впосліднє добре пересниться. … Цитьте… цитьте… спіть… Мавра… спить… цитьте… спіть…» Утихло… Спали.

Цитьте ви! … — Цитьте! … Цитьте! … — А цитьте ви!

–  Цитьте, мамо!.. … Одні кричали, поривались щось говорити, другі зацитькували: цитьте, цитьте, най каже!..

— Цитьте, Безіле! … — Цитьте, не кажіть так! … — Цитьте, Безіле! … — Цитьте, не кажіть так!