Цокотати

цокота́в цокота́ли жін. цокота́ла сер. цокота́ло Активний дієприкметник Пасивний дієприкметник Безособова форма Дієприслівник цокота́вши

Цокотіти

цокоті́в цокоті́ли жін. цокоті́ла сер. цокоті́ло Активний дієприкметник Пасивний дієприкметник Безособова форма Дієприслівник цокоті́вши

ЧЕМЕРИС Валентин Лукич – Білий король детективу

За сотню кроків від них, край галяви, стояла на насипному цоколі, обкладеному диким камінням, двоповерхова сільська хата – дивовижної навіть для цих країв архітектури. Східцями в цоколі піднялися до дверей, що виводили у внутрішній двір. –  Цокцок, цокцок… – Тільки м’яко гойдався сюди й туди маятник: цокцок, цокцок… –

Цокотун

цокоту́н – іменник чоловічого роду, істота відмінок однина множина називний цокоту́н цокотуни́ родовий цокотуна́ цокотуні́в давальний цокотуно́ві, цокотуну́ цокотуна́м знахідний цокотуна́ цокотуні́в орудний цокотуно́м цокотуна́ми місцевий на/у цокотуно́ві, цокотуні́ на/у цокотуна́х кличний цокоту́не цокотуни́ [рідко]

Цокольок

цокольо́к – іменник чоловічого роду відмінок однина множина називний цокольо́к цокольки́ родовий цоколька́ цоколькі́в давальний цокольку́, цоколько́ві цоколька́м знахідний цокольо́к цокольки́ орудний цоколько́м цоколька́ми місцевий на/у цокольку́, цоколько́ві на/у цоколька́х кличний цокольку́* цокольки́*

Цокотуха

цокоту́ха – іменник жіночого роду, істота відмінок однина множина називний цокоту́ха цокоту́хи родовий цокоту́хи цокоту́х давальний цокоту́сі цокоту́хам знахідний цокоту́ху цокоту́х орудний цокоту́хою цокоту́хами місцевий на/у цокоту́сі на/у цокоту́хах кличний цокоту́хо цокоту́хи [розм.]

Цок-цок

цок-цо́к – вигук незмінювана словникова одиниця