НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Навіжена Posted on by / 0 Comment Служба та служба без кінця… Почуваєш себе часткою якоїсь здорової машини, важкої, завальної, цупкої, неінтересної, котру хтось десь заводить і котру тягнеш з напругою, неначе віл ярмо; і люблю я її так само, як віл любить ярмо… І я незчувся, як і сам став ніби мертвою цупкою машиною.
Микола Олійник – Леся Posted on by / 0 Comment Власне, Мержинський не відпускав її, цупко держав за руку. … — Перекинувши з правої долоні в ліву вила, він цупко потиснув Лесину, затим, коли Косачів-на відрекомендувала Климента Васильовича, Квітчину руку.
ВЛАДКО Володимир – Нащадки скіфів Posted on by / 0 Comment Другою рукою він цупко тримався за сталагміт. … Руки археолога цупко стискали сокиру.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Неоднаковими стежками Posted on by / 0 Comment Врівні з нею Мелася одразу неначе зблякла й полиняла, і попоганшала, навіть здавалась нечепурно прибрана через свої тоненькі пачоси русявого волосся, що завжди теліпались в неї кругом товстенької, цупкої короткої шиї.
ШЕВЧУК Валерiй – Дiм на горi Posted on by / 0 Comment Затис цупко й почав виводити в зошиті літеру за літерою, слово за словом. … Вогонь спалював і зілля, за яке цупко тримався руками.
Тимофій Гаврилів – ВИЙДИ І ВІЗЬМИ Posted on by / 0 Comment Жак цупко тримав кермо, машина котилася зі швидкістю 60–70 км на годину, щохвилини їм сигналили та обганяли. … Світлини зберігались у конверті з чорного цупкого паперу, кілька більших розміром і численніших менших — оце й усе: жмуток задокументованих митей і вони в них.
Олесь Гончар – ЛЮДИНА І ЗБРОЯ Posted on by / 0 Comment А внизу ото стелиться цупко «собаче мило». … Таня, промерзнувши на вітрі, перебралася з Ольгою вниз, вмостилася між пораненими під захистом цупкого важкого брезенту, яким вони вкриті.
РОНИ Жозеф – По вогонь. Печерний лев – КОМПАС (Подорожі) Posted on by / 0 Comment Його величезне тіло, вкрите цупкою лускою і тверде, мов платановий стовбур, з тупою мордою і нерухомими, наче скляними, очима, скидалося швидше на прискалок, ніж на живу істоту. … У світлі пригаслого багаття добре видно було його масивну голову з величезною пащею, облямованою цупкою щетиною вусів.
БІЛИК Іван – Золотий Ра Posted on by / 0 Comment Зопір повертався до свого шатра під Вавілоном веселий і жвавий, та коли він розтягся горілиць на цупкому похідному ложі й утупився в повстяну стелю шатра, йому раптом стало незатишно й дуже сумно. … Скіф цупко глянув на Мільтіада, той мимоволі зіщулився під його поглядом і глухим голосом запитав: –
СТРУГАЦКИЙ Аркадий Натанович – Населений острів Posted on by / 0 Comment – Так, можливо… Я чув про таке божевілля… Гаю нарешті вдалося протиснутися між гладким твердим плечем затриманого і цупкою, пропахлою потом курткою Зефа.
