ХАЙЯМ Омар – Рубаї Posted on by / 0 Comment Звільнись од мудрувань, присядь із нами, Веселим будь і не цурайсь вина!
Марія МАТІОС – СОЛОДКА ДАРУСЯ Posted on by / 0 Comment – Лиш людей цураються. … Так що не цурайтеся й чужого чоловіка, як просить, бо може прийти такий час, що свого може не бути…
СКОВОРОДА Григорій Савич – Байки Харківські Posted on by / 0 Comment 5 У Першому посланнi Павла до Тимофiя про байки говориться так: “Цурайся нечистих та бабських байок, а вправляйся в благочестi” (IV – 7).
ВОВЧОК Марко – Сестра Posted on by / 0 Comment А що ходка чумаків не одна наверталась на очі, то втішно мені було добре слово почути: «магайбі!» або дороги розпитаться; то ж усе з наших, простих людей, що горя зазнало і дома, і в дорозі, то й душі живої не цурається.
Тимофій Гаврилів – ВИЙДИ І ВІЗЬМИ Posted on by / 0 Comment Працівники пологового будинку знали всяке — породіль, які цуралися власних дітей; чоловіків, котрі, мов ті вовцюгани, завивали під вікнами; нічні салюти, що перетворювали дім на розбурханий вулик, звідки ще довго лилися плачі немовлят і сипалися прокльони розтривожених матерів.
КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло Михайлович – Сон Posted on by / 0 Comment Деревця, недавно посадженi, були поламанi вщерть i простягали до неба свої цурпалки, твердi, колючi, обдертi, з клаптями шкури – кори.
Євпраксія – Загребельний Павло Posted on by / 0 Comment У воді й на березі стовбичили похмурі драби, з розкричаними мордами, тягнулися до підпливаючих човнів довгими гаками, розмахували важучими сокирами, вмить зачіпляли човен, що виривався наперед інших, цурпелили його на мілке, гахали сокирами в дно, ревли: —
СТЕЛЬМАХ Михайло – Гуси-лебеді летять Posted on by / 0 Comment неквапливо виважує скотарчук насмиканi з чужих мудрувань слова, а далi задоволене б'є долонею по дерев'янiй цурцi, на якiй тримаються штаненята: –
АНДРУХОВИЧ Юрій – Дванадцять обручів Posted on by / 0 Comment Голос диктора: Споконвіку і назавжди: свого не цураймося.
