Олесь Гончар – Циклон Posted on by / 0 Comment Конвоїри йшли біля Іяього, довгий попереду, малий позаду, і видно було, як гвинтивки стирчать при плечах у них, цівками вгору, як палиці. … Дятел постукує, якась пташина зимова цівкає, ще більш відтінюючи глибоку первісну тишу навкруги.
ЩЕРБАК Юрій – Хроніки міста Ярополя Posted on by / 0 Comment А потім уздріла Марія, як срібною цівочкою витікають з ока скорботної діви Марії сльози.
МАТІОС Марія – Нація Posted on by / 0 Comment Вітер розвівав йому довге непокрите волосся, й тонка цівочка сльози ховалася в білих вусах. … А тим часом пішов сніг, ліниво стікаючи тоненькими цівочками по пальті.
Володимир Винниченко – Сонячна машина Posted on by / 0 Comment Поля, лани, як різнофарбні, порозстелювані для просуху полотна, як понамотувані на величезну цівку, розсотуються внизу під апаратом. … Порох дощу мокро обвиває лице, стікаючи за шию холодними цівочками.
ШЕВЧУК Валерій – Птахи з невидимого острова Posted on by / 0 Comment Жовте дерево, що перетворюється в жовтий порох, і той порох провисає в сонячній стязі, як цівка піску в піщаному годиннику.
КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло – Тіні забутих предків Posted on by / 0 Comment Шерсть прилипла до тіла чугайстра, наче він тільки що виліз з води, слина стікала цівкою з рота, одкритого втіхою рухів, він весь блищав при вогні, а Іван піддавав йому духу веселою грою і, наче в нестямі, в знемозі і в забутті, бив в камінь поляни ногами, з яких облетіли вже постоли… Нарешті чугайстир знемігся.
АДАМС Петер – Позичене обличчя Posted on by / 0 Comment Тоненька цівка води з одного пожежного шланга нічого не могла змінити.
РОМАНЧУК Олег – Таємниця жовтої валізи Posted on by / 0 Comment Тонесенька червона цівка поповзла по підборіддю і застигла… II Інтерес поліції до власників американських паспортів у центральних штатах, на відміну від провінції, не мав меж.
Марія МАТІОС – СОЛОДКА ДАРУСЯ Posted on by / 0 Comment Тонкі цівки забризкали в офіцерове лице – і він швидше і швидше, обома долонями, тиснув і відпускав твердіші, ніж у найпо-ряднішої дівки, і круглі, як м'ячі, Матрончині…
СТАСЬ Анатолій Олексійович – Зелена пастка Posted on by / 0 Comment – батько схвильовано дивився на тоненьку цівку диму, що витяглася вгору.
