Результати пошуку слова: Цід
АНДРІЯШИК Роман – Люди зі страху. В облозі
У тютюновому чаду на широких ослонах сиділи розважливі ґазди і цідили вино. … Балакає Гривастюк мало і вагомо, сміється зрідка, але як уже вибухне, то на весь рот, по-справжньому цідить горілку, проте напоїти його неможливо. … Курка лапою торкнеться – і цідиться зі стіни. … Над хатиною цідився голубий димок.
ШЕВЧУК Валерiй – Дiм на горi
Вони зустрілися на жовтій, намитій водою, піщаній косі: вона полоскала білизну, а він стояв навколішки, брав у долоні пісок і, витягаючи кулаки перед собою, поволі його цідив. … САМСОН Пахло глиною, вікно цідило непевне світло, груба здавалася сірою, він роздивлявся навколо й дивувався, що не помічав того раніше.
Гнат Хоткевич – Довбуш
Над посудом по стінах висять сита, цідила, а на осібних клинках пастуше лудіння, зброя. … Бере цідило — шматочок полотна — вибирає туди сир і дає стікати. … Вурду складає ватаг у друге цідило. … Із цідил окремо вибирається сир, а окремо вурда. … Якби знати, хто прислужився, то по крапелиночці би кров цідив із зрадника.
БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Огненне коло
Він тримав люстерко перед Романовою намиленою фізіономією й апатично цідив: – … – А чорт його знає,- відповідає йому втомлено якийсь степовик і далі цідить глумливо, саркастично: – … це перший злостивий, він говорить уперто, а далі презирливо цідить помалу: – … По довгій павзі Роман зідхає і цідить тягуче, з мукою, з хрипотою: –
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Причепа
І тепер – очі в його повеселішали; він узяв чарку, підняв її до світла, подививсь на неї любо, як мати на свою дитину, і тихенько почав цідити в рот, помалу задираючи голову. … Обидві вони цідили слово за словом з таким тоном, неначе на ввесь світ промовляли якісь закони доброго розуму і високої вподоби.