Skip to content Годинами ладен вистоювати в музеї, на самоті слухати того загадкового співрозмовника, що, владно розсівшись серед степу, мовби лукаво підморгує тобі, насміхається, або скаржиться, або запитує з своєю чаклунською таємничістю: “Ось ти дивишся на мене, Сергію, а не знаєш, хто я і звідки…” 