Skip to content Я ж бо чародій, маг, і твоїм перстеником цікавлюся тільки заради науки. …
Просто мені хотілось побачити чародійство, як у старих казках, а взагалі краще цієї землі я й не бачив! …
А тутешній народ, як на мене, навряд чи зможе ще допомогти [38І] нам, хоч чародійством, хоч як. …
Але, якщо хочеш, це – чародійство Галадріелі. Маг, чародійник! …
Можна тільки здогадуватись, де вона росою вмивається, бо хоч як кортить, проте ніхто з нас ще жодного разу в садок не проник, ходить там тільки він Роман-чародій, та часом промайне з оберемком зілля і вона теж, його красуня донька, що для сільських свекрух — грішниця, а для нас — пречиста, кимось одурена Надька. Та мене, хоч би якою народжено, але заново перетворено, перемішано, перекроєно оцими словами, чародійствами. …
– Єк би я не рикала, єк би я не кричєла, мене горести-болести, мене чародійники, мене лиходійники, мене вроки взєли, в тіло си вп’єли, мені манну уймают. 