Результати пошуку слова: Чар-Зілля

Євпраксія – Загребельний Павло

Posted on by / 0 Comment

Благословіть, мамо, шукати зілля. … Шукати зілля на людське божевілля. … …новози, бачили там жбани й миси зі срібла, саджені дорогим камінням, золочені кубки, чари з мінливого скла, дріт золотий і мідний, бісер і бурштин, паволоки з грифонами… … Тьмавість, запах зілля й хліба. … І є приворотне зілля, зване тут anacampseram.

БІЛИК Іван – Золотий Ра

Posted on by / 0 Comment

Бакхіади підходили до грубого бідняцького вівтарика й клали по пучку базиліка, а коли сухе священне зілля бралось вогнем, посипали зверху ячменем та пшеницею. … Він може плакати від щастя, дивлячись на гарно викарбувану чару або на породистого скіфського жеребця. … Коли Камбіс підняв чару, він глянув на нього й сказав: –

Олесь Гончар – ЛЮДИНА І ЗБРОЯ

Posted on by / 0 Comment

До зустрічі з Богданом при всіх буйнощах своєї фантазії Таня не могла уявити, скільки чарів, скільки муки й щастя таїть у собі це людське почуття. … вона подала йому квіти, серед яких найбільше було васильків та волошок, саме того польового зілля, яке він любив.

Сонце заходить – Андрій Чайковський

Posted on by / 0 Comment

Струнка, чорнобрива, з палкими чорними очима, чарувала всіх молодих козаків. … Ти забув, що у нас гості,— чому не почастував чаркою? … Тепер заварила якогось зілля і насилу вляла їй того відвару у рот. … Сама метнулася в кухню, казала варити молоко, а потім запарила зілля.

КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО Григорій Федорович – Конотопська відьма

Posted on by / 0 Comment

От як коржик спікся, вона й дала його з’їсти Олені за три рази, запиваючи з водянчика водою, що нашептала бабуся; а затим і горщок з зіллям став закипати. … Піткнувсь було, так йому і чарки понюхати не дали, і у хату ходу не дали: «Іди, –

СТРУГАЦКИЙ Аркадий Натанович – Населений острів

Posted on by / 0 Comment

Вона глянула на нього з відвертим переляком, відійшла до бар’єра і повернулася, несучи на блюдечку маленьку чарку з коричневою рідиною. … Вони страшенно страждали без свого зілля, не їли і не пили, а цілісінькими днями сиділи ось так, із згаслими очима і відвислою губою.

Василь ШЕВЧУК – Григорій Сковорода

Posted on by / 0 Comment

Повипрягали коней, пустили .пастися на лісовій галявині, якою кралася вузенька річечка, поросла густо лапатим зіллям, вербою, вільхою. … У нього був лише чарівний голос, який йому дістався в спадщину від батька-матері, від солов'їв чорнуських, що наспівали, нащебетали їм жагу кохання. … — Ух, добре зілля!