ШЕВЧУК Валерий Александрович – Срібне молоко Posted on by / 0 Comment і де вона, з біса, є, ота чортова Чучманська земля?» І в голову йому полізли, як черва, мудрощі: «На нову дорогу шукай нові ноги»; а ще: «Дурний і в Києві не купить розуму»; а ще: «Бугай реве й ведмідь реве – хто кого дере, й чорт не розбере»; а ще: «Дурному й Бог не противиться, а розумному ще й як».
ВЕРН Жюль – Незвичайні пригоди експедиції Барсака Posted on by / 0 Comment Це була черва білого кольору, яка виповзала з землі в такій кількості, що здавалось, ніби ґрунт коливається.
КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло – Fata Morgana – З сiльських настроїв Posted on by / 0 Comment Хам ти… Червак… Гний, пропадай, щоб i слiд твiй загинув, так наче нiколи тебе не було… –
ВЛАД Марія Миколаївна – Стрітеннє: Книжка гуцульських звічаїв і вірувань Posted on by / 0 Comment Забрала велетиця тих орачів з волами і плугом у жменю, приносить татові додому та й каже: “Ади, які черваки землю нам точать!
КЕЛЛЕРМАН Бернгард – Тунель Posted on by / 0 Comment Сьогодні – піщане пустище з цілою армією строкатих кілочків, завтра – піщаний пласт, післязавтра – щебеневий кар’єр, каменярня, величезний казан конгломератів, піщанику, глини та вапна і, нарешті, ущелина, на дні якої ніби кишіла черва.
ГОМЕР – Іліада Posted on by / 0 Comment 508] При кораблях крутобоких, далеко від рідного дому 509] їстиме труп твій черва, коли пси вже наситяться голим 510] Тілом твоїм, хоч багато одінь і тонких, і ошатних 511] В домі у тебе лежить, жіночими тканих руками.
Олекса Кобець – Записки полоненого Posted on by / 0 Comment У вночішній темряві я бачу, як ворушаться купки людських тіл, як лазять вони навкарачки, мов розворушена черва, як голосно й страшно блюють.
МИРНИЙ Панас – Хіба ревуть воли, як ясла повні Posted on by / 0 Comment Люди на пристані, як черва, ворушилися, бігали, всяку всячину виносили, кричали, ґвалтували.
100 найвідоміших образів української міфології Posted on by / 0 Comment На запитання здивованого чужинця, не звиклого до такого видовища, навіщо вони так роблять, йому відповіли: “Ви, араби, нерозумний народ — найдорожчу і найшановнішу людину кидаєте в землю, де її їсть звір і точить черва.
