ВЛАДКО Володимир – Нащадки скіфів Posted on by / 0 Comment Адже він три чи чотири рази помічав серед інших червоне покриття воза… Одного разу юнакові навіть здалося, що він побачив і Ліду, яка виглядала назовйі, та дивився він надто здалека, щоб бути певним.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Навіжена Posted on by / 0 Comment Червоненькі дрібні хмарки розсипались в небі, неначе дрібний білий лист, облитий рожевим світом. … А як зістанусь сама, пропаду з нудьги… Зятя я не прийму до себе в хату, бо… бо…» Щоки в Марти Кирилівни спахнули, її лице стало таке червоне, як півонія.
Уайльд, Оскар – Портрет Доріана Грея Posted on by / 0 Comment Його захоплювало червоне золото сонячного каменю, і перлиста білість місячного каменю, і мінлива веселка молочного опалу. … Його захоплювало червоне золото сонячного каменю, і перлиста білість місячного каменю, і мінлива веселка молочного опалу.
Адріан Кащенко – Славне військо Posted on by / 0 Comment Червоне полум'я освітлювало його сиві вуса, брови, чоло, люльку, могутні плечі й навіки засмалені сонцем груди… … Вставало червоне сонце й вигравало в Дніпрових хвилях веселим, блискучим промінням.
БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Сад Гетсиманський Posted on by / 0 Comment Обличчя червоне, але вираз його холодний. … Лице його було червоне й його розтягав безглуздий сміх, але він його з усієї сили стримував.
КВИТКА-ОСНОВЬЯНЕНКО Григорий Федорович – Маруся Posted on by / 0 Comment …білесенька, от як би з крейди чепурненько вистругана; поверх такої-то шиї на чорній бархатці, широкій, так що пальця, мабуть, у два, золотий єднус і у кольці зверху камінець червоненький… так так і сяє!
КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло Михайлович – INTERMEZZO Posted on by / 0 Comment Стрибає, наче дурне теля, i скоса наводить червоне око.
КУЛІШ Пантелеймон – Споминки старого діда Posted on by / 0 Comment Так як-от часом зимою зайдеш у винницю та присядеш коло печі погрітись та подивитися, що там у тій печі робиться того жару: і червоне, і жовте, і синє, горить, ходить, мигтить і мріє, аж ніби ворушиться все; так у тім таборі ходили один поуз одного гайдамаки: той у червоному, той у жовтому, той…
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Неоднаковими стежками Posted on by / 0 Comment Михайло Кирикович роздягся й ліг на постіль під шовкове червоне укривало. … Червоненькі уста були менші, ніж в Меласі, але чудові, виразні, повненькі й соковиті.
МИРНИЙ Панас – Серед степів Posted on by / 0 Comment Ні, то червоне полум’я, знявшись угору, лиже чорне дно казанкове і сичить на ньому незнарошне пролита вода, злегка лопочуть дрова; з річки доноситься гук та регіт Якимів, порскання гнідкове… Над вами стоїть гінка сокорина, високо вгору буяє, широко розвела на всі боки свою густу верховину і прикрила вас легенькою тінню.
