БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Людина біжить над прірвою
Цоколь собору потопає в морі липового цвіту, в океані пахощів, у синій прохолоді мрійного затінку, через те здається, що цілий собор – це корабель… … Зранку до вечора гули над ним зграї тяжких літаків обох кольорів – під знаком червоної зірки й під знаком чорної свастики. … Того офіцера з Окремої Червоно-прапорної!..