Семен Скляренко – Володимир Posted on by / 0 Comment Краплини воску, наче великі сльози, повільно стікають закрутами череп’яного свічника, тужавіють і остигають, кілька краплин одірвались й упали на шкіряну харатію – вони не відають, що разом з нею підуть у вічність.
