Микола Олійник – Леся Posted on by / 0 Comment Один змів зі столу недоїдки, виніс собакам, інші мовчки почали збиратися — підв'язували старенькі череси, неквапливо натягували крисані, діставали гирлиги.
Тарас Григорович Шевченко – КОБЗАР Posted on by / 0 Comment Може, викую я з його До старого плуга Новин леміш і чересло.- І в тяжкі упруги… Може, зорю переліг той, А на перелозі… Я посію мої сльози, Мої щирі сльози.
Михайло Старицький – ОСТАННІ ОРЛИ Posted on by / 0 Comment Бачачи, що шляхтич не жартує, переляканий Гершко квапливо відвернувся і, діставши з череса потрібну суму, тремтячими руками поклав її перед дозорцею на стіл; той, перелічивши гроші, ляснув у долоні…
АНДРІЯШИК Роман – Люди зі страху. В облозі Posted on by / 0 Comment Дідок років вісімдесяти, тоненький, зморщений, як посічена колода, на якій рубають дрова, розливав нетремтливою рукою, його довга, підхоплена чересом сорочка поверх білих штанів встигала війнути часниковим душком біля кожного гостя з випорожненою посудиною.
Григір ТЮТЮННИК – Вир Posted on by / 0 Comment Ще темрява затоплює хати, ще в світанковому повітрі ніщо ні шерхне, ще зорі поморгують у блідніючому небі і брати-ковалі похапцем клепають молотами чересло місяця, а вже по хатах то тут, то там засвічуються каганці і розвішують по тинах золоту бахрому, вже чути, як хтось брязнув відром об.
Роман Федорів – ЄРУСАЛИМ НА ГОРАХ Posted on by / 0 Comment — Плуг у борозні заіржавів, чересло пощербилося, коні, що були запряжені у плуг і колись мали крила і силу…
БОКАЧЧО Джованні – Декамерон Posted on by / 0 Comment Нехай собі робить як знає, а я тільки тоді до неї повернуся, як буде в неї на пальці отсей перстень, а на руках – дитина з чересел моїх.
Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня Posted on by / 0 Comment Він сам повів коні на віху, щоб вивести борозну якнайрівніше; і солодко, і тривожно защеміло серце, коли почув, як під череслом хруснула підрізаним пирієвим корінням зелена межа.
