Олег Авраменко, Валентин Авраменко – Зорі в твоїх долонях Posted on by / 0 Comment Перед вашим будинком стоїть чийсь флаєр. … – почувся раптом чийсь голос.
ПРУС Болеслав – Фараон Posted on by / 0 Comment Одне для мене цілком очевидне: держава не може допустити, щоб нападали на чийсь сад, а надто, щоб посягали на власність наступника трону. … – повторив чийсь голос.
Роман Федорів – ЄРУСАЛИМ НА ГОРАХ Posted on by / 0 Comment немовби на когось очікував; він пильно надслуховував, нібито десь тут поміж хрестами й калиновими кущами загубився чийсь голос, а може, одне лише слово, яке хотів віднайти і почути. … І я там зрозумів, що мої наміри гасити лагідним словом чийсь біль виглядали б святотатством.
ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Диво Posted on by / 0 Comment Какора перший доспів до початку лісового багна, гнідий жеребець схарапуджено позадкував од піступно двигтючого падопу, чийсь необачний кінь вскочив передніми ногами в зелену трясовину, рвонувся назад, вибризкуючи на неторкану зелень чвирки чорного багна.
ТИЧИНА Павло Григорович – Соняшнi кларнети Posted on by / 0 Comment Чийсь труп в житах чорніє… Спросоння колосочки: Ой радуйся, Маріє!
Борис Грінченко – Брат на брата Posted on by / 0 Comment заверещав чийсь голос, і Корецький побачив перед себе перекривлене зо злості обличчя Валюшного.
ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Неложними устами Posted on by / 0 Comment В півтемряві великого, повного оксамитних меблів, перських килимів, тропічних рослин салону чийсь різкий, пронизливий голос кричить: “Емма, хтос’ь прийшов!” Тоді одчиняються двері навпроти і з’являється горбата постать економки.
КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло – Тіні забутих предків Posted on by / 0 Comment Але вухо уперто ловило і побільшало до найбільших розмірів усякий згук, що мусив жить в лісі, і їм часом здавалось, що вони чують чийсь хід потайний, глухе гупання барди, хекання втомлених грудей.
МИРНИЙ Панас – Лихо давнє й сьогочасне Posted on by / 0 Comment Слава богу, заговорила!-почула вона чийсь голос.
Василь ШЕВЧУК – Григорій Сковорода Posted on by / 0 Comment Відчувши чийсь уважний погляд, Сковорода оглянувся й помітив хлопця, що причаївся неподалік за липою.
