Результати пошуку слова: Чиновник

Їх було четверо: санітарний поліцай, чиновник з повітової управи і два січовики – сотник і простий стрілець. –  Ні,- заперечив чиновник.  продовжив чиновник, звівши брови.  – Чиновник криво посміхнувся – Мені потрібно зачитати інструкції. Чиновник не встиг відкрити рота, як ми вже сиділи в канцелярії.

Чиновники богували всюди. Як завжди спишуть на погану роботу якогось місцевого чиновника… Або будуть-таки шукати наслідків роботи «добродіїв» з-за кордону. Бездушність чиновників краяла серця батькам. — Якщо наші чиновники до цього часу нічого не зробили, то і далі нічого не зроблять… —

Знову дощовий Петербург, осоружна робота чиновника Гірничого департаменту, а вечорами аж до пізньої ночі – напружена праця вченого-дослідника. І все-таки статус академічного чиновника міг до певної міри захистити його від недоброзичливців, яких щораз більшало. Чиновники без кінця пересуваються.

Спеціальним листом його попереджували, що чиновник його величності повинен завжди пам`ятати про інтереси імперії і не захоплюватись гуманізмом при виконанні службових обов’язків він зайвий. Чиновники канцелярії генерал-губернатора теж — «

Возний був судовим чиновником і вважався недоторканою особою [26, с. У 1719 році в ряді губерній ним були створені надвірні суди, за воєводами залишилось право керівництва лише примусовими виконаннями рішень суду та приставами, які мали статус царських чиновників.

Численні чиновники виконували його накази. Каламутно в тумані спалахували, кружляли, мерехтіли вогняні реклами всіляких місць розваги, Люди маленькі – прикажчики і прикажчиці, чиновники і службовці – розважалися цього дня хто як міг. Митні чиновники дещо здивувалися, побачивши вантаж на суднах під голландським прапором.

Свою кар’єру Джордж Абернаті почав чиновником кримінальної поліції в Глазго, і з нього, можливо, з часом вийшов би уславлений детектив, якби не куля гангстера, яка мало не відправила його до пращурів. щоб там, на місці, чекати чиновників із Глазго. Джордж Абернаті був сумлінний поліцейський чиновник і глибоко зітхнув.

Земляни, котрі звикли до чіткої вимови державних радіопередач і повільної мови чиновників, насилу розуміли своїх супутників. –  Оце, мабуть, та сама небезпека, на яку натякали чиновники Торманса, – мовив володар, дивлячись поверх схиленого у шанобливому поклоні чиновника. 

I день за днем чиновники iмператора водили княгиню в собор святої Софiї, у церкви на Влахернi, двiчi на iмператорському дромонi її возили на море, щоб вона здалека побачила всю красу i велич Константинополя. Чиновники не тiльки возили її, а й повчали: – I сенатори, i всi чиновники одверто й давно говорили про це.

офіціа́л – іменник чоловічого роду, істота (чиновник) відмінок однина множина називний офіціа́л офіціа́ли родовий офіціа́ла офіціа́лів давальний офіціа́лові, офіціа́лу офіціа́лам знахідний офіціа́ла офіціа́лів орудний офіціа́лом офіціа́лами місцевий на/в офіціа́лові, офіціа́лі на/в офіціа́лах кличний офіціа́ле офіціа́ли [арх.]