Результати пошуку слова: Чин

Чинбарювання

Posted on by / 0 Comment

чинбарюва́ння – іменник середнього роду відмінок однина множина називний чинбарюва́ння родовий чинбарюва́ння давальний чинбарюва́нню знахідний чинбарюва́ння орудний чинбарюва́нням місцевий на/у чинбарюва́нні, чинбарюва́нню кличний чинбарюва́ння*

Володимир Винниченко – Відродження Нації

Posted on by / 0 Comment

Чинником доби Центральної Ради є вся свідома національна демократія без ріжниці кляс. … Головним чинником доби Отаманщини є елемент військовий, ідеолоґічно репрезентуючий дрібне національне міщанство, а в акції своїй автократичний. … І таким чином руська демократія кроввю пролетаріата заплатила за дальше панування визискуючих кляс.

Чиношанування

Posted on by / 0 Comment

чиношанува́ння – іменник середнього роду відмінок однина множина називний чиношанува́ння родовий чиношанува́ння давальний чиношанува́нню знахідний чиношанува́ння орудний чиношанува́нням місцевий на/у чиношанува́нні, чиношанува́нню кличний чиношанува́ння*

Чинквеченто

Posted on by / 0 Comment

чинквече́нто – іменник середнього роду (італійська культура та мистецтво 16-го століття) відмінок однина множина називний чинквече́нто родовий чинквече́нто давальний чинквече́нто знахідний чинквече́нто орудний чинквече́нто місцевий на/у чинквече́нто кличний чинквече́нто [іст.]