БАГРЯНИЙ Іван – Тигролови
Пилка – чирги… чирги… Небо синє та холодне, і пустеля – пустеля. … Григорій плентався ззаду, а його переслідувало чиргикання пилки та чайчине ячіння, переслідувало довго в тім безконечнім скрипінні снігу. … Чи то вистукували колеса, ляскотіли буфери і чиргикали та скиглили гальма?… Вимучені люди вже спали, похилившись одне на одного.