ШЕВЧУК Валерій – Птахи з невидимого острова
Я читаю ці книги хтозна-скільки літ і скажу вам, що мудрість їхня вища від зацікавлення чи знецікавлення. … Мірно дихали уві сні дівчата, посапувала, пухкаючи, пані Павучиха; шелестів папір – Розенрох, певне, читав. … Забубонів щось, читаючи, Розенрох. … читав Розенрох, але ті кроки забивали це бурмотіння.