Skip to content
Калавурні не підпускають Ївги і близько, що йому-то їсточки приносить, і більш усього, щоб його випитати, нащо він ті проклятенні гроші крав, і як би то покрити сеє діло, що чи не можна, як часом бува, викрутитися від такої біди. …
Син замість батька пішов ув острог, по своїй охоті, чи що? …
Батько з приньмитом тебе обікрав, чи що?
— зблиснуло в мозку, і, заки сама втямила, що чинить, Ганнуся враз завмерла, переставши опиратись, і з неї озвалося здушеним, і від того по чужому соромітно глибоким і хрипким, аж таки дійсно відьомським якимсь, голосом: Дмитре, дурнику, нащо ти так, тож болить, —
Чи щоб пішов до Таці Кисломедки, котра тягалась бозна-де і з ким! …
І що там варт чиясь окрема доля, той тихий зойк у безмірі ночей?.. …
Чи що в Полтаві, там же, у Полтаві, Чурай Марусю, у такій неславі, Чурай Марусю, у такій ганьбі! …
Чи думали, що там вино і брашно? …
Тут є такі, що трохи чи не плазом.