Skip to content
Знаймо самі себе, а про другого, хоч певно знатимемо чи бачитимемо, нам нужди мало; бо бува й так, що нам здасться і усі говорять, що такий-то чоловік от те і те зробив, от той чув від такого, а такий-то й сам бачив… еге! …
Син замість батька пішов ув острог, по своїй охоті, чи що? …
Батько з приньмитом тебе обікрав, чи що?
Якби ж я знав, якби ж я відав – в шовках і шкурах, хить та хить – він спить чи думає, цей ідол, і що він думає як спить? …
Я ж не лежень, я ж дужень, я ж того й занедужав, що не знав, чи ви хоч живі. …
І матінка моя, лебідонька, летить… МІЙ БАТЬКО ОСАДИВ МІСТЕЧКО ЧИГИРИН, що по загладах був уже травою.
дід зникав, а вона лишалася спати далі з відчуттям, ніби має в устах вкладений перстень і не може їх розтулити, боячись, що ковтнеться чи випаде. …
крім неї, йому того не давав ніхто, Ганнуся була інша, геть і в сповиточку інша, потайніша б то, чи що, — …
Чи ж йому не кривдно було, що Бог його працею знехтував, а Авеля злюбив?
Чи він же вміє з ним говорити?» Аж ось… Галочка понурила очиці у землю та вийшла з кругу, щоб, знаєте, підтягнути рушничок – чи ослаб, чи що; а сама збоку усе дивиться, куди охвицер іде… а він усе йде, та до колоди… от і Олексій, і Тиміш устали, кланяються… Отже, Тиміш і відҐйшов, спасибі йому!
