БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Огненне коло Posted on by / 0 Comment Вояки сопуть, тяжко тупотять і човгають чобітьми, тягнучи свої тяжкі наплечники й зброю.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Над Чорним морем Posted on by / 0 Comment Тоді нікому в домі не можна було гуркнути дверима, голосно говорить, навіть човгать чобітьми.
Френсіс Фіцджеральд – Великий Гетсбі Posted on by / 0 Comment На білих сходах якийсь хлопчик надряпав уламком цеглини сороміцьке слово, і воно чітко вирізнялося у світлі місяця; я стер його, човгаючи підошвою по каменю.
РОМАНЧУК Олег – Право на істину Posted on by / 0 Comment …брязкіт мечів, шум бойовиська, крики, стогони – це мої предки боронять рідний край від завойовників… Час од часу тишу замку порушували глухі удари, долинав якийсь стукіт, човгання, подібне до людських кроків; сердито прошмигував вузькими галереями і коридорами протяг; чулося рипіння, важкі зітхання вітру, що стугонів у потаємних замкових…
Григорій Квітка-Основ’яненко – Пан Халявський Posted on by / 0 Comment Щоб показати себе, що я недаром жив у великому світі, я став човгати і хотів був утнути яке небудь петербурзьке банмо, котрих у мене припасено було багатенько… Та тут відкрилася нова, зворушлива картина… Коли ми вправлялися…
ТОЛКІН Джон – Гобіт, або Мандрівка За Імлисті Гори Posted on by / 0 Comment Звісно ж, гноми не вміли ходити так тихо, як гобіт; вони сопіли й човгали ногами, і луна так побільшувала ці звуки, аж страх брав.
МИРНИЙ Панас – Повiя Posted on by / 0 Comment Прiська присiла на кiнець полу, дожидає… У хатi тихо; чути, як ложка скромаде об миску, як човгає Хiвря вiд столу до печi, як сопе Грицько.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Князь Єремія Вишневецький Posted on by / 0 Comment М'які черевики не стукотіли, не човгали, навіть не шелестіли, неначе вони були на оксамитових підошвах.
СЕЛІНДЖЕР Джером Девід – Над прірвою у житі Posted on by / 0 Comment Я тихенько, не човгаючи ногами, пішов по кімнаті, розглядаючи то се, то те.
Роман Федорів – ЄРУСАЛИМ НА ГОРАХ Posted on by / 0 Comment Сьогодні, однак, жіноцтво не впізнавало регіментаря, поміж ними мовчки човгав чоботиськами простоволосий дідок у полатаній рясі, з нагрудним хрестом, підперезаний пасом із шаблею.
