Результати пошуку слова: Чого
Ольга Кобилянська – «В неділю рано зілля копала»
— Чого тут прилізла?.. … Чого божеволієш? … Старий батько з білим внуком на руках шукав чогось гострим оком там, внизу села. … От чого дожив. … Чого вам? … Тоді знайшовся вовк на її красу і молодість — до чого дійшло. … Пощо і чого підеш… і яким шляхом? … Не піде — занедужає з туги, суму… Чує, що хора з того, мусить іти… чого їй сидіти?
ВОВЧОК Марко – Три долi
Яка хата, якi городи, садок, скiльки поля, степу, i баштан, i пасiка, i млин – чого вже не було там! … Чого ж менi важко? … Чого мене лихом тим надiляєте, що його зроду не було? … – А то ж я з, чого 'тсе говорю, як не з приязнi моєї? … Тиха була дiвчина, така вже тиха, що наче вона чогось смутненька.
Євпраксія – Загребельний Павло
Одні весь час ждуть чогось страшного, як ми — кінця світу. … Рудигер недбало поплескував абата по плечу, від чого Бодо щулився і карався ще більше, а свавільний недорослий барончик простував до своїх кнехтів, обмірковуючи якусь забаву на майбутній день — довгий, втомливий і нестерпний, якщо не скрашувати його то тим, то іншим.